Дайджест «дорожніх» питань-відповідей для управлінців і техфахівців – це збірка відповідей на найбільш поширені питання представників регіональних і місцевих органів державної влади та органів місцевого самоврядування в частині децентралізованого управління дорожнім господарством в їхніх регіонах, містах, селах та селищах.

Розроблений експертами Проєкту «Прозорість та підзвітність при здійсненні дорожніх робіт на дорогах місцевого значення: міста та громади» на прохання та запити співробітників місцевих дорожніх підрозділів, Дайджест дорожніх «проблем» має чітку структуру у форматі «запитання-відповідь» за п’ятьма різними темами:
1. Закупівлі,
3. Проєктування,
2. Контроль якості,
4. Матеріали та технології,
5. Дороги комунальної власності.

При цьому більшість з тем дозволяють прояснити питання, що можуть виникнути на кожному з етапів життєвого циклу інфраструктурного проєкту в усіх замовників дорожніх робіт і послуг, у той час, як остання допомагає вирішити спірні моменти управління саме магістральними дорогами та вулицями в населених пунктах.

Поставити власне питання та отримати на нього відповідь у наступному випуску Дайджесту можете і Ви, натиснувши кнопку "ПОСТАВИТИ ВЛАСНЕ ПИТАННЯ" і заповнивши відповідну форму.

Закупівлі

  • Поділіться досвідом підготовки тендерних заявок, які б максимально унеможливлювали участь у торгах підрядників, що занижують ціну за рахунок подальшого порушення якісних і кількісних характеристик об'єктів

    При проведенні закупівель шляхом здійснення конкурентного відбору замовник не може виключити вірогідність цінового демпінгу. Однак є можливість передбачити умови для протидії демпінгу недобросовісних учасників.

    У Законі України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) при закупівлі товарів, робіт, послуг запроваджений інструмент протидії демпінгу – аномально низька ціна тендерної пропозиції. Електронна система закупівель за параметрами, визначеними в Законі, автоматично визначає аномально низьку ціну тендерної пропозиції. Учасник, який надав аномально низьку тендерну пропозицію, протягом встановленого Законом строку повинен надати обґрунтування щодо аномально низької ціни. Замовник може відхилити аномально низьку тендерну пропозицію, якщо учасник не надав належного обґрунтування вказаної у ній ціни або вартості, та відхиляє аномально низьку тендерну пропозицію у разі ненадходження такого обґрунтування протягом встановленого Законом строку.

    Водночас ціновий демпінг може впливати на ефективність закупівлі і при менших, ніж визначені в Законі для аномально низької ціни, параметрах.

    При закупівлі підрядних робіт для мінімізації можливого демпінгу недобросовісних учасників слід враховувати наступне.

    В договорі підряду договірна ціна може встановлюватися як тверда, так і динамічна. Порядок розрахунків за виконані роботи в залежності від виду договірної ціни різний.

    У порівнянні з твердою договірною ціною динамічна договірна ціна при проведенні тендеру/спрощеної закупівлі внаслідок можливого демпінгу є більш ризикованою для виконання підрядного договору у повному обсязі. При динамічній ціні під час виконання договору при розрахунках за виконані роботи компенсація підряднику витрат, спричинених зростанням вартості матеріально-технічних ресурсів, здійснюється у складі вартості цих ресурсів за поточними цінами. Тож учасник, який при встановленій динамічній ціні демпінгує на аукціоні за рахунок необґрунтованого заниження цін на матеріальні ресурси, у разі перемоги найчастіше не виконуватиме всі роботи за цінами на ресурси, що зазначені в його договірній ціні на момент укладення договору про закупівлю. В результаті при вичерпанні суми договору можливе невиконання повного обсягу робіт.

    Радимо при встановленні в проєкті договору про закупівлю виду договірної ціни – тверда чи динамічна – зважати на строки виконання робіт за предметом закупівлі, структуру та види робіт. В тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі доцільно зазначити інформацію про перелік необхідних підтверджуючих документів та розрахунків до договірної ціни, що мають бути надані учасником-переможцем при погодженні замовником договірної ціни під час укладання договору про закупівлю.

    Якщо замовник вирішив передбачити у договорі про закупівлю динамічну договірну ціну, слід приділити особливу увагу встановленню в умовах проєкту договору порядку проведення розрахунків за виконані роботи, а саме: порядку уточнення цін ресурсів, прийнятих в договірній ціні, та порядку надання підтверджуючих документів для перевірки цін на матеріально-технічні ресурси, що враховані у вартості виконаних робіт.

    До відома: питання складання та узгодження договірної ціни, порядку здійснення взаєморозрахунків за виконані обсяги робіт в залежності вид виду договірної ціни, а також компенсації додаткових витрат підрядника, пов’язаних з інфляцією, яка може відбутися протягом будівництва, викладені у розділі 6 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва».

    В умовах проєкту договору про закупівлю доцільно також передбачити дієві засоби впливу на підрядника з метою належного виконання ним умов договору.

    Такими засобами можуть бути:
    - вимога внесення переможцем не пізніше дати укладення договору про закупівлю забезпечення виконання договору про закупівлю, яке повертається згідно з частиною другою статті 27 Закону, зокрема, після виконання договору про закупівлю;
    - господарські санкції (відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції).

  • Цікавить питання оформлення та складання тендерної документації закупівель. Також хочеться почути про помилки закупівель, щоб не допускати подібного.

    Основним джерелом інформації для учасників щодо умов проведення тендеру є тендерна документація. Перелік відомостей, які має зазначити замовник в тендерній документації, а також інші вимоги до формування тендерної документації встановлені статтею 22 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон). Зауважимо на необхідність дотримання замовником положень Закону щодо складання тендерної документації. Нагадаємо, що відповідно до статті 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення складання тендерної документації не у відповідності до вимог закону тягне за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб замовника.

    Слід пам’ятати, що замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників. Згідно частини четвертої статті 22 Закону тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.

    Відповідно до нової редакції Закону в тендерній документації не можна встановлювати вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним. Встановлена заборона вимагати від учасників засвідчення документів печаткою та підписом уповноваженої особи, якщо такі документи надані у формі електронного документа через електронну систему закупівель із накладанням кваліфікованого електронного підпису. У статті 23 Закону визначені вимоги до формування технічної специфікації.

    На підставі напрацьованих практик застосування нової редакції Закону наприкінці року авторським складом CoST Ukraine буде оновлений Посібник ризиків закупівель в дорожній сфері (далі – Посібник) зокрема розділ, який присвячений ризикам тендерної документації.

    Водночас, інформація Посібника про технічне завдання, проєкт договору про закупівлю та його недоліки, а також про можливі засоби впливу на підрядника з метою належного виконання ним умов договору може бути корисною замовнику і сьогодні. В Посібнику наведені приклади оскарження вимог та умов тендерної документації та рішень АМКУ щодо розгляду скарг.

  • Чому закупівлі проводяться від 1,00 грн?

    Закон України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), який діє в оновленій редакції з 19 квітня 2020 року, не встановлює обов’язкової вимоги здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує 50 тис. грн., через електронну систему закупівель. Для таких закупівель замовник може використовувати електронну систему закупівель, у тому числі електронні каталоги для закупівлі товарів, або укладати прямі договори. Найголовнішим є те, що замовник у будь-якому випадку повинен дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель.

    Слід пам’ятати, що при здійсненні закупівель вартістю до 50 тис. грн. без використання електронної системи замовник обов’язково протягом трьох робочих днів з дня укладення договору про закупівлю оприлюднює в системі «Prozorro» звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.

    Для закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тис. грн. та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 Закону (зокрема для ОТГ це вартість менш ніж 200 тис. грн. для товарів, послуг та 1,5 млн. грн для робіт), встановлений новий вид закупівлі – спрощена закупівля, яка здійснюється шляхом використання електронної системи закупівель у порядку, передбаченому Законом.

    Зниження обов’язкової межі застосування електронної системи закупівель до 50 тис. грн. збільшує можливості для здійснення громадського контролю за витрачанням бюджетних коштів, мінімізує укладання прямих договорів, що не завжди є економічно обгрунтованим та вигідним, та сприяє розвитку малого та середнього бізнесу, оскільки вся інформація про закупівлю є відкритою та доступною для потенційних учасників.

  • Чи може замовник підписати прямий договір про закупівлю товарів (відсів та щебінь) без проведення процедури закупівлі, якщо постачальник знаходиться у найбільш економічно вигідному розташуванні до замовника?

    Знаходження постачальника, на думку замовника, «у найбільш економічно вигідному розташуванні до замовника» не є підставою для підписання прямого договору.

    Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад визначає Закон України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон).

    Замовник може використовувати електронну систему закупівель, у тому числі електронні каталоги для закупівлі товарів, або укладати прямі договори у разі закупівель товарів, робіт, послуг, вартість яких не перевищує 50 тис. грн.

    Для закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тис. грн. та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 Закону (зокрема для селищних рад це вартість менш ніж 200 тис. грн. для товарів, послуг та 1,5 млн. грн для робіт), встановлений вид закупівлі – спрощена закупівля, яка здійснюється замовником шляхом використання електронної системи закупівель у порядку, передбаченому Законом. Випадки придбання замовником товарів, робіт і послуг такої вартості без застосування порядку проведення спрощених закупівель встановлені частиною сьомою статті 3 Закону.

    При закупівлі вартістю, що дорівнює або перевищує 200 тис. грн. для товарів, послуг та 1,5 млн. грн. для робіт закупівлі здійснюються шляхом застосування однієї з конкурентних процедур, передбачених Законом, з використанням електронної системи закупівель. Як виняток та відповідно до умов, визначених у частині другій статті 40 Закону, замовники можуть застосовувати переговорну процедуру закупівлі.

    Слід зауважити, що замовник у будь-якому випадку повинен дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, встановлених статтею 5 Закону.

    Нагадаємо, що відповідно до статті 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель відповідно до вимог закону - тягне за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб замовника; укладення договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених законом, - тягне за собою накладення штрафу на керівника замовника.

  • Якщо виникли додаткові аналогічні роботи по об'єкту (договір був заключений за результатами відкритих торгів, в ході проведення робіт виникла потреба у додаткових роботах, коригування проєкту проведено), то заключаємо договір на суму аналогічних робіт (до 1,5 млн. грн.) з підрядником, який виконує роботи по основному договору і опубліковуємо звіт про договір про закупівлю без використання електронної системи закупівель. А якщо сума додаткових робіт перевищує 1,5 млн. грн. - з таким підрядником проводимо переговорну процедуру. Вірно?

    В Законі України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) передбачена можливість за наявності визначених Законом умов здійснити закупівлю додаткових аналогічних робіт чи послуг без застосування конкурентного відбору.

    Так, відповідно до п.5 частини сьомої статті 3 Закону придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, зокрема у разі якщо після укладення договору про закупівлю у замовника виникла необхідність закупівлі додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника. Можливість і умови таких додаткових робіт чи послуг можуть бути передбачені в основному договорі про закупівлю, який укладений за результатами проведення тендеру/спрощеної процедури. Закупівля додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендеру/спрощеної процедури.

    Тож у випадку виникнення після укладення договору про закупівлю за результатом відкритих торгів у замовника – скажімо, селищної ради – необхідності у закупівлі у того самого учасника додаткових аналогічних робіт вартістю, що дорівнює або перевищує 50 тис. грн. та є меншою за 1,5 млн. грн., та за наявності умов, передбачених у п.5 частини сьомої статті 3 Закону, закупівля здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель. При цьому замовник обов’язково оприлюднює в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.

    При вартості додаткових аналогічних робіт, що дорівнює або перевищує 1,5 млн. грн., замовник може як виняток застосувати переговорну процедуру за наявності умов для її застосування, передбачених п.5 частини другої статті 40 Закону. Слід пам’ятати, що в обґрунтуванні застосування переговорної процедури закупівлі відповідно до Закону необхідно зазначити посилання на експертні, нормативні, технічні та інші документи, що підтверджують наявність умов її застосування.

  • Чи не буде порушенням довантаження учасником, якого система визнала переможцем, документів, яких не вистачає? Гарна пропозиція, хотілося б укласти договір з цим учасником, але не було одного документа.

    Для відповіді на запитання нагадаємо, що в Законі України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) застосовані терміни «пропозиція» та «тендерна пропозиція».

    Так, відповідно до визначень термінів згідно статті 1 Закону пропозиція учасника спрощеної закупівлі (далі - пропозиція) - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до оголошення про проведення спрощеної закупівлі та вимог до предмета закупівлі.

    А тендерна пропозиція – це пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації. Тож, тендерна пропозиція – це пропозиція, яка подається учасником на тендер за процедурами закупівлі відкритих торгів, торгів з обмеженою участю та конкурентного діалогу.

    Розглянемо, чи можна виправити невідповідності в поданих документах тендерної пропозиції/пропозиції після їх розкриття.

    В Законі передбачена можливість виправлення учасником невідповідностей в інформації та/або документах, що подані ним у своїй тендерній пропозиції, які виявлені замовником після розкриття тендерних пропозицій.
    Так, відповідно до частини шістнадцятої статті 29 Закону якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником у тендерній пропозиції та/або подання яких вимагалось тендерною документацією, він розміщує повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель. Таке повідомлення замовник повинен розмістити не пізніше ніж за два робочих дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій.

    В Законі встановлений вичерпний перелік інформації та/або документів, щодо яких замовником в повідомленні встановлюється вимога про усунення невідповідностей:
    1) що підтверджують відповідність учасника процедури закупівлі кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 Закону;
    2) на підтвердження права підпису тендерної пропозиції та/або договору про закупівлю.

    Виправити невідповідності, зазначені в повідомленні, учасник може шляхом завантаження через електронну систему закупівель уточнених або нових документів протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель такого повідомлення. А замовник розглядає тендерну пропозицію учасника з урахуванням виправлення або невиправлення виявлених невідповідностей.

    При проведенні спрощених закупівель довантаження учасником документів з метою усунення виявлених в пропозиції невідповідностей визначеним в оголошенні умовам та вимогам Законом не передбачено.

    Відповідно до статті 14 Закону замовник при проведенні спрощеної закупівлі зобов’язаний відхилити пропозицію в разі, якщо, зокрема:
    - пропозиція учасника не відповідає умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі;
    - учасник не надав забезпечення пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником.

Версія дайджеста для друку

Loading...

Дайджест «дорожніх» питань-відповідей для управлінців і техфахівців в рамках Проєкту «Прозорість та підзвітність при здійсненні дорожніх робіт на дорогах місцевого значення: міста та громади» став можливими завдяки Агентству Сполучених Штатів з міжнародного розвитку (USAID). 

Зміст цього матеріалу є виключною відповідальністю CoST Ukraine і необов’язково відображає погляди USAID чи Уряду Сполучених Штатів.