Дайджест «дорожніх» питань-відповідей для управлінців і техфахівців – це збірка відповідей на найбільш поширені питання представників регіональних і місцевих органів державної влади та органів місцевого самоврядування в частині децентралізованого управління дорожнім господарством в їхніх регіонах, містах, селах та селищах.

Розроблений експертами Проєкту «Прозорість та підзвітність при здійсненні дорожніх робіт на дорогах місцевого значення: міста та громади» на прохання та запити співробітників місцевих дорожніх підрозділів, Дайджест дорожніх «проблем» має чітку структуру у форматі «запитання-відповідь» за п’ятьма різними темами:
1. Закупівлі,
3. Проєктування,
2. Контроль якості,
4. Матеріали та технології,
5. Дороги комунальної власності.

При цьому більшість з тем дозволяють прояснити питання, що можуть виникнути на кожному з етапів життєвого циклу інфраструктурного проєкту в усіх замовників дорожніх робіт і послуг, у той час, як остання допомагає вирішити спірні моменти управління саме магістральними дорогами та вулицями в населених пунктах.

Поставити власне питання та отримати на нього відповідь у наступному випуску Дайджесту можете і Ви, натиснувши кнопку "ПОСТАВИТИ ВЛАСНЕ ПИТАННЯ" і заповнивши відповідну форму.

 

Закупівлі

  • Капітальний ремонт робіт по якому знаку проводимо? Авторський нагляд та тех. нагляд за яким кодом CPV проводити?

    Відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.

    Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708, відповідно до якого визначення предмета закупівлі робіт здійснюється за об’єктами будівництва.

    Наказом Мінекономіки від 11.06.2020 №1082 затверджено Порядок розміщення інформації про публічні закупівлі (далі – Порядок розміщення), пунктом 13 якого передбачено у разі визначення предмета закупівлі робіт під час заповнення інформації в електронній системі закупівель зазначення коду за показниками другої-п’ятої цифр Єдиного закупівельного словника. Обрання коду з урахуванням вимог Порядку розміщення здійснюється замовником самостійно, виходячи з того, який з кодів за показниками другої-п’ятої цифр Єдиного закупівельного словника найбільше відповідає предмету закупівлі.

    Для зазначення коду Єдиного закупівельного словника при закупівлі робіт застосовуються коди за розділом 45000000-7 Будівельні роботи та поточний ремонт, серед яких замовник, враховуючи визначення предмету закупівлі, обирає за другою-п’ятою цифрами той код, що найбільше відповідає предмету закупівлі. Враховуючи, що в Єдиному закупівельному словнику відсутній код з окремою назвою «Капітальний ремонт», для закупівлі, наприклад, капітального ремонту будівлі можна використовувати код 45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація.

    Послуги з технічного та авторського нагляду, як супровідні роботам послуги, що включені до кошторисної вартості робіт, у визначенні Закону є роботами. Водночас, при закупівлі авторського нагляду та технічного нагляду доцільно застосування кодів за розділом 71000000-8 Архітектурні, будівельні, інженерні та інспекційні послуги, серед яких можна знайти ті, які більш точно відображають сутність предмета закупівлі авторського нагляду та технічного нагляду. Такими кодом є, зокрема, 71520000-9 Послуги з нагляду за виконанням будівельних робіт.

  • Серед багатьох Замовників побутує думка, що здійснення авторського нагляду за виконанням робіт з капітального ремонту, є правом лише автора розробника такого проекту. Проте відповідно до останніх змін до ЗУ "Про публічні закупівлі" Замовник зобов'язаний проводити спрощені закупівлі, якщо очікувана вартість товару/робіт чи послуг становить 50 тис. та більше грн. Таким чином виникає ймовірність укладання договору з авторського нагляду не з автором проекту. Яким чином Замовник повинен проводити закупівлю таких робіт та у разі можливості укладання прямого договору відповідно до яких норм діючого Закону?

    Для пошуку відповіді звернемося до законодавства.

    Відповідно до Закону України «Про авторське право і суміжні права» (далі – Закон про авторське право) об’єктами авторського права є, зокрема, твори архітектури, містобудування і садово-паркового мистецтва. В статті першій Закону про авторське право наведено визначення, за яким твір архітектури – це твір у галузі мистецтва спорудження будівель і ландшафтних утворень (креслення, ескізи, моделі, збудовані будівлі та споруди, парки, плани населених пунктів тощо). До майнових прав автора відповідно до статті 15 Закону про авторське право належить, зокрема, виключне право на використання твору, яке передбачає і право участі авторів у реалізації проєктів цих творів.

    Згідно статті 11 Закону України «Про архітектурну діяльність» під час будівництва об'єкта архітектури здійснюється авторський та технічний нагляд. Авторський нагляд здійснюється архітектором - автором проєкту об'єкта архітектури, іншими розробниками затвердженого проєкту або уповноваженими ними особами. Авторський нагляд здійснюється відповідно до законодавства та договору із замовником. Порядок проведення авторського нагляду затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 №903 «Про авторський та технічний нагляд під час будівництва об'єкта архітектури», відповідно до якого авторський нагляд здійснюється архітектором - автором проєкту об'єкта архітектури, іншими розробниками затвердженого проєкту або уповноваженими особами відповідно до законодавства та договору із замовником (забудовником) протягом усього періоду будівництва і передбачає контроль за відповідністю будівельно-монтажних робіт проєкту.

    Тож, участь автора у реалізації проєкту є правом автора, авторський нагляд здійснюється саме автором проєкту об'єкта архітектури, іншими розробниками затвердженого проєкту або уповноваженими ними особами.

    Закон України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) передбачає умови, за наявності яких замовник може здійснити закупівлю без застосування конкурентного відбору. Так, відповідно до п.2 частини сьомої статті 3 Закону придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, зокрема у разі відсутності конкуренції з технічних причин. Переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток відповідно до п.2 частини другої статті 40 Закону у разі якщо роботи, товари чи послуги можуть бути виконані, поставлені чи надані виключно певним суб’єктом господарювання за наявності, зокрема, випадку відсутність конкуренції з технічних причин.

    Отже, закупівля авторського нагляду у проєктувальника при вартості, що дорівнює або перевищує 50 тис. грн. та є меншою за 1,5 млн. грн., може здійснюватися відповідно до п.2 частини сьомої статті 3 Закону без застосування порядку проведення спрощених закупівель, а при вартості, що дорівнює або перевищує 1,5 млн. грн., - на підставі п.2 частини другої статті 40 Закону за переговорною процедурою закупівлі (відсутність конкуренції з технічних причин), оскільки встановлений законодавством порядок, за яким авторський нагляд здійснюється автором проєкту, іншими розробниками затвердженого проєкту або уповноваженими ними особами, не передбачає відбору на конкурентних засадах іншого виконавця авторського нагляду.

  • Роз’яснення обов’язковості застосування Методичних рекомендацій щодо методології особливостей здійснення закупівель у сфері дорожнього господарства, затверджених Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 17.08.2020 № 1572 при проведенні закупівель з капітального, поточного середнього ремонтів та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення.

    Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» з метою підвищення ефективності закупівель робіт з будівництва автомобільних доріг загального користування Державним агентством автомобільних доріг та державними організаціями, що належать до сфери його управління, та дотримання принципів публічних закупівель розроблені та затверджені наказом від 17.08.2020 №1572 Методичні рекомендації щодо методології особливостей здійснення закупівель у сфері дорожнього господарства (далі – Рекомендаційна методологія).

    Як зазначено у Загальних положеннях Рекомендаційної методології, вона складається із розділів, які містять конкретизовані рекомендації щодо встановлення вимог до учасників та предмета закупівлі, що можуть використовуватися замовниками для підготовки тендерної документації, ураховуючи очікувану вартість закупівлі, обсяги закупівлі та специфіку предмета закупівлі у конкретних випадках.

    З огляду на вищезазначене, застосування Рекомендаційної методології не є обов’язковим для при проведенні закупівель з капітального, поточного середнього ремонтів та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення.

    Замовникам, на яких покладено обов’язки здійснення закупівель робіт та послуг з ремонту доріг місцевого значення, при підготовці та проведенні закупівель доцільно звернути увагу на Рекомендаційну методологію, самостійно вирішуючи необхідність застосування тих чи інших її рекомендацій.

  • Обов’язковість застосування замовником положення ч.15 ст.29 Закону України «Про публічні закупівлі» у частині розміщення повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах, що підтверджують відповідність учасника процедури закупівлі кваліфікаційним критеріям відповідно до ст.16 цього Закону та на підтвердження права підпису тендерної пропозиції та/або договору про закупівлю у разі не надання учасником жодних документів/надання не в повному обсязі документів на право підпису та на підтвердження відповідності кваліфікаційним критеріям.

    Згідно з частиною шістнадцятою статті 29 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі- Закон) замовник розміщує повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах:
    1) що підтверджують відповідність учасника процедури закупівлі кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 цього Закону;
    2) на підтвердження права підпису тендерної пропозиції та/або договору про закупівлю.

    У частині шістнадцятій статті 29 Закону також зазначений склад інформації, яку повинно містити повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей, зокрема, перелік виявлених невідповідностей.

    Однією з підстав відхилення тендерної пропозиції учасника відповідно до п.1 частини першої статті 31 закону є: учасник процедури закупівлі не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону та/або наявні підстави, встановлені частиною першою статті 17 цього Закону. Для застосування підстави відхилення тендерної пропозиції через невідповідність учасника встановленим кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям замовник має встановити цю невідповідність.

    Водночас, частина шістнадцята статті 29 передбачає обов’язок замовника у разі виявлення невідповідностей розмістити повідомлення з вимогою про їх усунення, а згідно частини дев’ятої статті 26 Закону учаснику надається можливість виправлення виявлених замовником невідповідностей в інформації та/або документах, що подані ним у своїй тендерній пропозиції.

    В Законі не міститься ознак, за якими те чи інше відхилення від вимог тендерної документації в поданій інформації та/або документах визначається як невідповідність. Вважаємо, що вільне трактування замовником, яке саме відхилення відноситься/не відноситься до поняття «невідповідність», може спричинити ризик недотримання принципів публічних закупівель, зокрема добросовісної конкуренції серед учасників, недискримінації учасників та рівного ставлення до них, об’єктивного та неупередженого визначення переможця процедури закупівлі.

    Практика розгляду скарг учасників на рішення замовників щодо відхилення тендерних пропозицій з підстави невідповідності кваліфікаційним критеріям показує, що за рішеннями АМКУ не надання замовником можливості учаснику виправити невідповідності щодо відсутності в тендерній пропозиції документів, які вимагалися тендерною документацією, зокрема, на підтвердження відповідності кваліфікаційним критеріям, є порушенням вимог частини шістнадцятої статті 29 та частини дев'ятої статті 26 Закону.

    З рішеннями АМКУ щодо розгляду деяких таких скарг можна ознайомитися за посиланнями:
    UA-2020-06-18-002633-b (рішення колегії АМКУ №16561-р/пк-пз від 02.09.2020 щодо скарги UA-2020-06-18-002633-b.b1, див. п.1.1)
    UA-2020-06-01-001663-a (рішення колегії АМКУ №15720-р/пк-пз від 18.08.2020 щодо скарги UA-2020-06-01-001663-a.c1, див. пп. 1,3,4)

    Отже, у разі не надання учасником у тендерній пропозиції документів (документу)/надання не в повному обсязі документів, які вимагалися на підтвердження відповідності кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 Закону, на підтвердження права підпису тендерної пропозиції та/або договору про закупівлю, замовник повинен розмістити повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей згідно частини шістнадцятої статті 29 Закону. У разі не виправлення учасником виявлених замовником невідповідностей протягом 24 годин з моменту розміщення повідомлення замовник згідно п.1 частини першої статті 31 Закону відхиляє тендерну пропозицію такого учасника.

    Питання щодо реалізації учасниками права виправлення невідповідностей в тендерних пропозиціях більш детально буде викладено в оновленому Посібнику ризиків закупівель в дорожній сфері, який наразі розробляється.

  • Чи потрібно робити повторну експертизу проєктної документації, якщо в ході робіт виникла необхідність у додаткових роботах, вартість яких не перевищує 300 тис. грн.

    Нагадаємо, що питання проведення експертизи проєктів будівництва врегульовані Порядком затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 травня 2011 р. № 560 (далі – Порядок).

    Експертиза є завершальним етапом розроблення проєктів будівництва, метою проведення якої є визначення якості проєктних рішень, у тому числі щодо додержання нормативів з питань, зокрема кошторисної частини проєкту будівництва.

    Обов'язковій експертизі відповідно до п.10 Порядку підлягають проєкти будівництва об'єктів, що, зокрема, споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії, якщо їх кошторисна вартість перевищує 300 тис. гривень, - щодо кошторисної частини проєкту будівництва.

    Відповідно до п.11 Порядку експертизі також підлягають проєктні рішення в частині, що не відповідає раніше затвердженому проєкту будівництва, експертиза якого проведена відповідно до пункту 10 цього Порядку.

    Згідно п.16 Порядку повторна експертиза проєкту будівництва проводиться після його доопрацювання у зв’язку з необхідністю зміни проєктних рішень та/або у зв’язку із зміною державних будівельних норм, та/або вихідних даних щодо проєктування.

    Отже, якщо в ході виконання робіт за договором підряду виникла необхідність у зміні проектних рішень та, відповідно, додаткових роботах, після коригування проєкту будівництва необхідно проведення його повторної експертизи відповідно до Порядку, незалежно від вартості додаткових робіт.

Версія дайджеста для друку

Loading...

Дайджест «дорожніх» питань-відповідей для управлінців і техфахівців в рамках Проєкту «Прозорість та підзвітність при здійсненні дорожніх робіт на дорогах місцевого значення: міста та громади» став можливими завдяки Агентству Сполучених Штатів з міжнародного розвитку (USAID). 

Зміст цього матеріалу є виключною відповідальністю CoST Ukraine і необов’язково відображає погляди USAID чи Уряду Сполучених Штатів.